- наперчити
- —————————————————————————————наперчи́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
наперчити — чу/, чи/ш, док., перех. Покласти у щось їстівне яку небудь кількість перцю або посипати перцем … Український тлумачний словник
наперчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наперчити. || напе/рчено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
напоприти — попрю, риш, Ол. Наперчити. Напоприй, Петре, вепра попрьом. (скороговорка) … Словник лемківскої говірки